Висвітлено найважливіші процеси і поняття екзогенної геології, які мають визначальний вплив на генезис грунтів. Встановлено, що у процесі вивітрювання, транспортування і перевідкладення гірські породи набувають нових властивостей, які не характерні для вихідних масивних кристалічних порід. З'ясовано, що залишкова та перевідкладена кора вивітрювання є субстратом для поселення різних організмів, у першу чергу - рослинних, вплив яких на дану кору призводить до інтенсивного її перетворення на грунт. Значну увагу приділено схиловим процесам та їх ролі в утворенні рельєфу.

Висвітлено життєвий шлях і наукову діяльність В.І.Вернадського (1863 - 1945) - першого президента АН УРСР (1919 - 1921 рр.). Наведено загальну характеристику живої речовини, визначено її біохімічні функції. Розглянуто особливості геохімії окремих елементів і регіонів у контексті аномальних величин. Розкрито суть понять ландшафтознавства, біогеоценології, екології, геохімії, біогеохімії, біосфери, природної системи, районування та його таксонів, ноосфери.

Освещены жизненный путь и научная деятельность В.И.Вернадского (1863 - 1945) - первого президента АН УССР (1919 - 1921 рр.). Приведена общая характеристика живого вещества, определены его биохимические функции. Рассмотрены особенности геохимии отдельных элементов и регионов в контексте аномальных величин. Раскрыта сущность ландшафтоведения, биогеоценологии, экологии, геохимии, биогеохимии, биосферы, природной системы, районирования и его таксонов, ноосферы.

Описано структуру земельних угідь, наведено їх якісну оцінку та висвітлено продуктивність. Проаналізовано вплив процесів ерозії та забруднення на стан земельних ресурсів, зміни їх стану під дією гідро- та геологічних аномалій.

Описана структура земельных угодий, приведена их качественная оценка и освещена продуктивность. Проанализированы влияние процессов эрозии и загрязнения на состояние земельных ресурсов, изменения их состояния под действием гидро- и геологических аномалий.

Розглянуто питання функціонально-екологічної географії грунтів, а також особливості грунту як відкритої біокосної системи. Охарактеризовано агрогрунтове районування України як частину грунтово-географічного районування. Висвітлено проблеми оцінки та оптимізації земельних ресурсів країни, а також агроекологічні проблеми у контексті географічного розміщення агроекосистем. Розглянуто зміни грунтів під впливом діяльності людини.

Рассмотрены вопросы функционально-экологической географии почв, а также особенности почвы как открытой биокосной системы. Охарактеризовано агропочвенное районирование Украины как часть почвенно-географического районирования. Освещены проблемы оценки и оптимизации земельных ресурсов страны, а также агроэкологические проблемы в контекте географического размещения агроэкосистем. Рассмотрены изменения почвы, произошедшие под влиянием деятельности человека.

Викладено наукові засади грунтознавства та геології. Розглянуто питання будови Землі, геологічних процесів, особливостей розвитку земної кори та грунтотворення в четвертинному періоді генезису та еволюції грунтів. Висвітлено роль і функції грунтів у біосфері, їх основні фізичні, хімічні, біологічні властивості та режими. Розкрито проблеми родючості грунтів і шляхи її підвищення. Показано роль кругообігу речовин у грунтотворенні. Висвітлено засади вчення про фактори грунтотворення, природні зони, класифікацію грунтів. Охарактеризовано головні типи грунтів світу, їх географію, екологію, особливості сільськогосподарського використання й охорони.

Изложены научные основы грунтоведения и геологии. Рассмотрены вопросы строения Земли, геологических процессов, особенностей развития земной коры и грунтообразования в четвертичном периоде генезиса и эволюции грунтов. Освещены роль и функции грунтов в биосфере, их основные физические, химические, биологические свойства и режимы. Раскрыты проблемы плодородия грунтов и пути его повышения. Показана роль кругооборота веществ в грунтообразовании. Освещены основы учения о факторах грунтообразования, природных зонах, классификации грунтов. Охарактеризованы главные типы грунтов мира, их география, экология, особенности сельскохозяйственного использования и охраны.

Розкрито екологічні та ландшафтно-геохімічні особливості грунтового покриву агроекосистем Прут-Дністровської та Передкарпатської височинних областей. Наведено методику грунтово-геохімічного аналізу, описано педоміграційну структуру даних систем, проведено моніторинг стану навколишнього середовища. Розглянуто питання оптимізації агрогенних процесів та використання потенціалу грунтових ресурсів у даних регіонах.

Раскрыты экологические и ландшафтно-геохимические особенности почвенного покрова агроэкосистем Прут-Днестровской и Предкарпатской высокогорных областей. Изложена методика почвенно-геохимического анализа, описана педомиграционная структура данных систем, проведен мониторинг состояния окружающей среды. Рассмотрены вопросы оптимизации агрогенных процессов и использования потенциала почвенных ресурсов в данных регионах.

Розкрито особливості структури грунтового покриву екосистем у залежності від еколого-ландшафтних умов території. Описано методи її вивчення й особливості господарського використання грунтів у різних зонально-кліматичних зонах України.

Раскрыты особенности структуры почвенного покрытия экосистемы в зависимости от эколого-ландшафтных условий территории. Описаны методы ее изучения и особенности хозяйственного использования почв в разных зонально-климатических зонах Украины.

Наведено порівняльну характеристику властивостей і геохімії грунтів: зональних, похованих під Траяновими валами й утворених за останні близько 2 500 років на земляних валах. Проаналізовано зміни еколого-ландшафтних умов, висвітлено відповідну їм еволюцію грунтів протягом останнього періоду голоцену. Визначено показники оцінки похованих голоценових грунтів. Запропоновано методику проведення їх досліджень. Описано особливості вмісту та розподілу окремих фракцій у грунтах Вигоди, виявлено властивості грунтів хроноряду Завалля та Залісся.

Приведена сравнительная характеристика свойств и геохимии почв, зональных, погребенных под Траяновыми валами, и образованных за последние 2 500 лет на земляных валах. Проанализированы изменения эколого-ландшафтных условий, освещена соответствующая им эволюция почв на протяжении последнего периода голоцена. Определены показатели оценки погребенных голоценовых почв. Предложена методика проведения их исследований. Описаны особенности содержания и распределения отдельных фракций в почвах Выгоды, выявлены свойства почв хроноряда Завалья и Залесья.

Запропоновано алгоритм оцінки еколого-біохімічного статусу ландшафтів. Останній - результат міграційних процесів, наслідки яких зберігаються в грунті. На прикладі екотопу Брусниця показано, що валова кількість важких металів із часом зменшується, а їх рухливість - збільшується. Еколого-біогеохімічний статус агроландшафтів характеризується підвищеним вмістом важких металів, в першу чергу - рухливих форм.

Розвинуто концептуальні засади біохімічного аналізу грунтового покриву екосистем та запропоновано нові дефініції, а саме: еколого-біогеохімічного статусу та педоміграційної структури та їх оцінку. На базі емпіричних даних стосовно Українських Карпат, Передкарпаття та Західно-Українського краю розроблено методологію біогеохімічних досліджень грунтового покриву. З використанням показників палеогоризонтів виявлено спрямованість часової динаміки вмісту важких металів (ВМ), їх дисипативний тренд у циклічних змінах. Установлено особливості трансформації педоміграційної структури агроекосистем Передкарпатської та Прут-Дністровської височинних областей внаслідок агрогенезу. Висвітлено головні проблеми біогеохімії грунтового покриву, взаємопов'язані з перерозподілом ВМ та шляхи їх розв'язання за допомогою аналізу еколого-біохімічого статусу (ЕБГС). Охарактеризовано ЕБГС екосистем Українських Карпат, головною рисою міграційної структури яких є істотна радіальна міграція як наслідок поєднаної дії компонентів біогеоценозів. Розроблено методику й алгоритм еколого-педогеохімічного районування агроекосистем та їх класифікації. Установлено особливості виділених районів та практичні заходи для оптимізації природокористування.

Індекс рубрикатора НБУВ: Г246.1-4 + Л614.61

Рубрики:

Ациклічні кислоти

Ациклічні кислоти

Шифр НБУВ: Ж29409/А Пошук видання у каталогах НБУВ 

Проаналізовано актуальність проблеми дослідження контролю знань учнів. Здійснено теоретичне обгрунтування сутності та структури контролю знань учнів.

Запропоновано алгоритм розрахунків і встановлення фонового вмісту важких металів на прикладі свинцю, кадмію, міді, нікелю, хрому, цинку та марганцю. Подано методику розрахунків фонового вмісту важких металів, яка базується на результатах палеогрунтогеохімічних досліджень.

Зазначено, що особливості профільного розподілу важких металів пов'язані з системною дією ландшафтно-екологічних факторів та умов. Серед останніх найважливішу роль відіграють літологічний склад грунтотвірних порід та переважання міграційних процесів внаслідок впливу промивного водного режиму грунтів карпатських ландшафтів. Використання профільного розподілу міграційних індексів дозволяє оптимізувати процес узагальнення даних та характеризувати міграцію-акумуляцію в грунтах як у компонентах ландшафтів.

Установлено вміст і розподіл форм калію для грунтів буроземного типу грунтоутворення та показники, що впливають на нього.

Викладено результати обстеження території, що належить до геохімічної провінції з підвищеним вмістом у грунтах кадмію та середнім вмістом свинцю.

Індекс рубрикатора НБУВ: Л614.61

Рубрики:

Ациклічні кислоти

Шифр НБУВ: Ж14738 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Досліджено процес альдольної конденсації оцтової кислоти з формальдегідом за присутності твердих оксидних каталізаторів у газовій фазі. Встановлено оптимальний вміст активних компонентів у каталізаторі та оптимальний вміст промотора у каталізаторі процесу одержання акрилової кислоти.

Розглянуто термін "міжпредметні зв'зки" у трактуванні таких учених, як Н. М. Захарова, Н. А. Лошкарьов, Д. С. Мазоха, В. Н. Максимова, Н. І. Опанасенко, Т. М. Третякова, Г. І. Шатковська. Наведено класифікації міжпредметних зв'язків: за часовою ознакою (Л. В. Туріщева); за структурою навчальних предметів і структурою процесу навчання (І. Д. Звєрев, В. М. Максимова). Охарактеризовано матеріал про воду як найважливіший природний оксид. Розкрито можливості застосування міжпредметних зв'язків для формування цілісних знань під час навчання. Наголошено, що необхідна умова викладацької роботи сучасних учителів - використання міжпредметних зв'язків, завдяки яким можна сформувати у свідомості школяра цілісне уявлення про багатоманітний навколишній світ. Реалізація таких зв'язків прогнозує співпрацю педагогів відповідних дисциплін. Міжпредметні зв'язки володіють взаємопов'язаними педагогічними функціями: навчальною, розвивальною, виховною, які впливають на процес навчання та виховання. Під час вивчення води як найважливішого природного оксиду спостережено міжпредметні зв'язки з історією, біологією, географією, фізикою, екологією, що забезпечують послідовність і наступність навчання, формують в учнів екологічну культуру, розуміння ролі хімії в житті людини.

Досліджено процес одержання акрилової кислоти газофазною конденсацією оцтової кислоти з формальдегідом на аеросильних каталізаторах. Визначено вплив способу обробки каталізаторів на їх каталітичні властивості. Встановлено оптимальний каталізатор процесу одержання акрилової кислоти.